Скажу чесно: зібралися на Хортиці не лишень із патріотичних почуттів. На той час в усьому Запоріжжі не знайшлося сміливця, котрий би дав прихисток зібранню людей, чиї переконання суперечили єдино правильній думці непереборно правильної партії. Нині багато з наших тодішніх противників стали не просто «крутими» націоналістами, а й народними депутатами України…
Ми готувалися до багатолітньої боротьби за Українську державу. А коли вона несподівано постала вже в 1991-му, розгубилися в ейфорії, чим негайно скористалася компартійна еліта і, перефарбувавшись, на довгі роки захопила владу в державі.
Тепер ми розуміємо, що досі справжньої України ще не було. Лише тепер, з початком падіння режиму Януковича і розгортанням українсько-російської війни на Донбасі багато українців почали усвідомлювати, що таке відповідальність за долю рідної землі і що таке справжня Незалежна Держава.
Нині запоріжці, в тому числі й колишні активісти Руху, воюють на фронті. Кому піти на передову не дозволяє вік чи стан здоров’я, стають волонтерами і допомагають українським бійцям хто чим може. Усім – нашої спільної Перемоги! Слава Україні!
Юрій Василенко, перший голова Запорізької крайової (обласної) організації Народного Руху України
