Загрузка..
Вы здесь:  Главная  >  Без рубрики  >  Текущая статья

Я гордий

Автор:   /  12.09.2012

Як на мене, це — найкращий офіційний матч збірною за всі часи (був ще чудовий “товарняк” з німцями наперододні ЄВРО-12). Наші хлопці грали набагато краще за родоначальників футболу в їх “логові” — всесвітньо відомому стадіоні “Уемблі”. Англійці не знали, що робити, переходячі на нашу частину поля. На відміну від українців, які майже весь матч вміло тримали ниті гри у своїх руках. Спокійно, без паніки українські захисники раз за разом шили у дурні господарів. Так, у них було кілька непоганих нагод забити нам, але Бог був на нашому боці. На жаль, і ми не спромоглися забити ще…

Пенальті — ну, то таке. Головне, що ми продемонстрували бійцівські якості та направленість на атаку. Чого тільки вартує гол Коноплянки!? Недарма вибагливі британські режисери транслювали цей шедевр протягом усього матчу. Ще що сподобалося — в мікроєдиноборствах майже кожного разу наші футболісти елегантно обігрували англійців (хто грав — знає, як це додає впевненості у своїх силах). А швидкість! Як командна, так й кожного окремого нашого гравця. Висновок: то не Англія слабка, то Україна — сильна!…

Пам’ятаю перший матч нашої збірної навесні 1992 року. Тоді наша команда програла в Ужгороді зовсім не гранду — Угорщині з рахунком — 1:3. Пам’ятаю й перший офіційний матч. Тоді у Києві наши програли литовцям — 0:2. Ну, то таке… )

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on VKEmail this to someone

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

ЧИТАТЬ ЕЩЕ...

ружжо5

Прощай, оружие! В Запорожской области завершен месячник добровольной сдачи «убийственных» средств (фото)

Читать дальше →