Загрузка..
Вы здесь:  Главная  >  Рубрики  >  Власть  >  Текущая статья

Відчувати і пам’ятати: Марина Брацило «Я зроду тут живу…»: презентація книги

Автор:   /  02.03.2019

 o_1ctdcah9g1ese1ilnpil19jt11eg2e (2)

   Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека запрошує на вечір пам’яті і чудової поезії.

4 березня о 15.00 у виставковій залі (4-й поверх) відбудеться презентація літературно-художнього видання Марини Брацило «Я зроду тут живу…». Це сьома, посмертна збірка відомої української поетеси, котра трагічно пішла з життя у 36-річному віці.

Збірка містить твори Марини Брацило, не оприлюднені за її життя, біографічні нариси та спогади сучасників, які розповідають про витоки творчого становлення поетеси, шлях у сучасну українську літературу. У презентації беруть участь голова Запорізького обласного осередку НСПУ Олександр Медко, літературознавець Ольга Стадніченко, автори опублікованих у збірці біографічних нарисів і спогадів, члени родини Марини Брацило.

Марина Брацило народилася 2 грудня  1976 року в Запоріжжі. Навчалася в СЗОШ № 43 (1984–1991 рр.), СЗОШ № 20 (1991–1994 роки). Вищу освіту здобувала в Запорізькому державному університеті на філологічному факультеті за спеціальністю українська мова та література (1994–1999 роки) та в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України на аспірантурі за спеціальністю етнологія (1999–2004 роки).

portret

Перш за все відома як поетеса, автор шести збірок проникливих ліричних поезій. Працювала в засобах масової інформації як журналіст і редактор. В останні роки мешкала і працювала в Києві, де трагічно закінчилося її життя.

За версією слідства, ввечері  17 червня 2013 року вона намагалася зачинити вікно, що відчинилося від протягу, не втрималася і випала з восьмого поверху. В найнятій квартирі, де проживала Марина, за тією ж версією, були надто низькі підвіконня. Але загадок в її смерті досі більше, ніж відповідей.

Не менш дивна смерть її чоловіка поета Юрія Ноги, який несподівано пішов з життя роком раніше – 10 квітня 2012 року у 38-річному віці нібито від серцевого нападу.

1

Далекого 1989 року 16-літній юнак став наймолодшим організатором Народного руху в рідному Борисполі Київської області.    Досліджував історію антибільшовицького повстання бориспільців 1920 року. Він брав участь у встановленні пам’ятних хрестів Чубинському, жертвам голодомору. Тоді ж вперше опинився у застінках КДБ. Спецслужби уже начебто незалежної України не полишили його без уваги і через 23 роки.  На початку 2011 року його звинуватили у тероризмі. Начебто він був причетний до підриву пам’ятника Сталіну у Запоріжжі. Доблесні контррозвідники  компромату так і не знайшли.

Із збірки Марини Брацило «МЕЛОДІЯ ВІЧНИХ ПРОЩАНЬ»  (Запоріжжя, “Хортиця”, 1997).

Я — парасолька. Я стою в кутку.

Сьогодні дощ, та я вже непотрібна.

Господар мій вважа (хоч, мабуть, хибно),

Що соромно носити отаку.

 

І от стою, немов колишній воїн,

Пораненнями вилучений з лав.

Бо під дощем усі ішли по двоє,

А мій себе самотнім почував.

 

Покинуто — зіщулену й німу.

Мені б спочити. Але я боюся:

Він десь іде в плащі і капелюсі.

А раптом буде холодно йому?

 

Співають ринви пісеньку дзвінку,

В калюжах плинуть кола, наче мрії…

Втім, що мені? Не я його зігрію.

Я — парасолька. Я стою в кутку.

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on VKEmail this to someone

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

ЧИТАТЬ ЕЩЕ...

146623

В Запорожской области добычей полиции стали полтора килограмма марихуаны и пистолет (фото)

Читать дальше →