Загрузка..
Вы здесь:  Главная  >  Рубрики  >  Общество  >  Текущая статья

Оргазм сарказма. Госкомитет запретил Жадана на «Громадском» из-за жалобы жителя Запорожской области

Автор:   /  19.05.2017

жадан

 

Гражданин председатель госкомитета по вопросам телевидения и радиовещания Украины Олег Наливайко? Наверное, вам совсем нечем заняться, раз вы занимаетесь фигней!

Итак, какой-то особо бдительный гражданин (или гражданка, бог их пойми, кто), житель Запорожской области, которому, видать, тоже совсем нечем заняться, позвонил не абы куда — а на правительственную горячую линию. А позвонил он затем, чтобы нажаловаться на ведущего «Громадського радіо», который в эфире позволил себе цитату из стихотворения «Натаха» уже почти классика украинской литературы Сергея Жадана. «Ялюблю цю країну, навіть без кокаїну», — процитировал ведущий. Все. Этого было достаточно для цельного официального письма с печатями — запретить, мол, цитату!

Мы тут все далеко не в восторге от деятельности «Громадского» — но личные взгляды здесь совсем ни при чем. Вот скажите, Олег Игоревич, зачем ваше ведомство выискивает блох, коли целые крокодилы ползают! Надо полагать, к телеканалам, допустим, «Интер», «Украина», «112» вопросов нет? А название «Русское радио» слух не режет? Уж хоть его-то можно было как минимум переименовать, а как максимум — запретить, по аналогии с соцсетями? Мы уже умолчим о том, что рок-н-ролл без упоминаний о сексе, алкоголе и наркоте — не рок-н-ролл вовсе, а Надежда Кадышева! Тогда и «Радио Рокс» надо запретить! Там по-аглицки такие непотребности поют всякие волосатые «сотонизды» — мрак! А как обстоят дела с украинским контентом? Может быть, в этом направлении поработать?

Хватит имитировать деятельность, товарищи!

Тем более, вам же на чистом государственном языке сказано — без кокаина Серега Жадан любит Украину! Где состав преступления? Вот ежели бы он написал, что любит Родину только ширнувшись, но перед этим проснувшись — тады ах, как говорится в старом анекдоте! Плюс — Жадан с «Собаками в космосе» всю Украину объездил с концертами — в программе песня на эти стихи была. И никто особо не возбуждался — кроме пенсионера (а нам почему-то кажется, что это был именно пенсионер) из Запорожской области.

Займитесь-ка на наши налоги делом!

А вам, уважаемые читатели, вот «крамольное» стихотворение полностью! Стоящая вещь!

С.Жадан. «Натаха».

Глибока ніч стояла над нами, і зорі світили нам із піднебесся. І ось саме цієї глибокої ночі ми вибирались із бундесу.

І коли така ніч і нікого навколо, і по радіо всі говорять лише польською мовою, на крайняк — німецькою, завжди згадуєш усіх рідних і близьких.

Ось і я згадував собі, згадував, і не міг згадати. Як же так, думав, все життя — як оце польське радіо: жодної тобі поваги до православних, демократія, думав я, їбав я таку демократію.

Що приховувала ця ніч? З чого все почалось? Партнери в Берліні, стрілки під російською синагогою, нормальний курс, гарантія на півроку з правом продовження.

І оця ось жінка, ці ночі, повні вогню, готель, в якому вона працювала, і я шепотів їй — Натаха, твоє серце зараз у моїх руках, я відчуваю, яке воно ніжне й гаряче,

і вона сміялась, відводячи очі — придурок, ну це ж не серце, це силікон, відпусти його, це зовсім не серце, серце у мене тверде і холодне, таке як хокейні шайби.

І ось ми разом вибирались із бундесу, з її документами і моїми боргами, наче Марія і Йосип на двох віслюках, купуючи на заправках лише найнеобхідніше — консерви і презервативи.

Вже десь під Варшавою, коли і консерви не лізли, і радіо глохло від утоми, я почав засинати, підіймаючись у піднебесся. І тоді на трасі з’явився мотель.

Вона його помітила першою. Першою вона до нього і увійшла.

Натаха, просив я її, тільки не радіо, лише пару годин, Натаха, дай охолонути своєму силікону, вимкни на нехуй це радіо «Марія», що ти хочеш почути?

Які новини можуть бути у католиків? В них немає новин з часу останнього хрестового походу. Дай відпочити своєму серцю, шепотів я, дістаючи свої пилки і ножиці, дай йому відпочити.

За дві години, прокинувшись, витягнув її з душу і переніс до машини. Ну, думаю, справді — не ховати ж її до багажника, тупо якось: кохану жінку совати в багажник, хай уже сидить поруч зі мною, доїду до Мостиська — поховаю по-людськи.

І вже на самому кордоні, не знаю, що зі мною трапилось, ранок був холодний і свіжий, і я на якусь мить відійшов собі відлити.

Страницы: 1 2

Share on FacebookShare on Google+Tweet about this on TwitterShare on VKEmail this to someone

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

ЧИТАТЬ ЕЩЕ...

голубые

Рублём тебя по морде газовой! В Запорожье оштрафовали голубых монополистов. В смысле, топливно-голубых

Читать дальше →